Науково-теоретичні основи
Науково-теоретичні основи
Психологічна картина аутистичних розладів може набувати різноманітних форм – від дитини з низьким рівнем інтелекту, яка не розмовляє і є дезадаптованою, до вибірково обдарованої зі специфічними інтересами і «дорослим» мовленням. Первазивність цього захворювання передбачає зміни у всіх психічних сферах – перцептивній, інтелектуальній, мовленнєвій, емоційній, вольовій, поведінковій тощо.
Всі аутистичні діти потребують медичної та психолого-педагогічної підтримки, а знання особливостей проявів аутизму може дати змогу адекватно вибрати варіант її застосування.
 
Особливості сприймання
Зорове сприймання. Особливості зорового сприймання виявляються у дітей-аутистів у ранньому віці. Етіологічно значимі стимули, такі як людська особа, очі, не викликають тієї реакції, яка є типовою для здорових дітей.
Аутистів цікавлять не стільки зміст, скільки деталі. Власне звідси походить вираз „загадка аутизму”. Загадка прихована в тому, що окремі деталі не мають сенсу окремо.
Слухове сприймання. Здорові немовлята здатні на значну локалізацію звуку. Відомо також, що для маленьких дітей характерна вибірковість до мовних стимулів. Вважається, що ця вибірковість підготовлена еволюційно. Аутистичні діти найчастіше ніяк не реагують навіть на голосні звуки, справляючи враження глухих. Водночас щодо деяких звуків вони демонструють гіперчутливість, наприклад, затискають вуха, почувши гавкіт собаки. Дуже часто простежується відсутність вибіркової уваги до звуків мови.
Аутистичні особи мають проблеми з фільтруванням шуму, який постає як тло. Не можуть користуватися телефоном на шумному летовищі.
Тактильна чутливість. спостерігаєтьсяспецифічна тактильна чутливость. Однією з характерних особливостей тактильної чутливості в аутистів є так званий тактильний захист. Типовими виявами тактильного захисту є небажання мити та розчісувати волосся; труднощі зісмоктанням, гризінням і жуванням; негативна реакція на мокрі пелюшки, купання, обстригання нігтів; уникання липких, зернистих, м’яких, пухнастих матеріалів; уникання несподіваних дотиків; задоволення від відчуття розривання тканин, паперу, пересипання круп; обстеження навколишніх переважно за допомогою обмацування тощо. Порушення тактильної чутливості, типове для цих дітей, призводить до порушення формування схеми тіла і фізичного образу „Я”. Тактильний захист може бути перешкодою для розвитку нових видів діяльності, впливає на якість навчання, спричинює обмеження пізнавального та соціального досвіду.
Особливості розвитку мовлення
Одним з кардинальних проявів дитячого аутизму є розлади розвитку мовлення. Для раннього розвитку дитини з аутизмом характерні такі особливості прелінгвістичного розвитку: плач важко інтерпретувати, гуління обмежене або незвичайне (швидше нагадує вереск або лемент), відсутня імітація звуків. Мовні розлади простежуються чітко після трьох років. На відміну від здорових дітей простежується тенденція повторювати ті самі фрази, а не конструювати оригінальні вислови. Типові відстрочені або безпосередні ехолалії. Виражені стереотипії і тенденція до ехолалій призводять до специфічних граматичних феноменів. Водночас деякі діти, що страждають на аутизм, демонструють ранній і бурхливий розвиток мови. Вони із задоволенням слухають, коли їм читають, запам'ятовують великі уривки тексту майже дослівно, їхня мова вражає недитячістю завдяки використанню великої кількості виразів, властивих для мови дорослих. Однак, можливості вести продуктивний діалог є обмеженими. Розуміння мови ускладнене, є труднощі у розумінні переносного значення, підтексту, метафор. Особливості інтонаційного мовлення також вирізняє цих дітей. Порушений тон і ритм мовлення. Отже, незалежно від рівня розвитку мови, за наявності аутизму насамперед страждає можливість використання мови з метою спілкування.
Невербальна комунікація. Для аутистичних дітей характерні труднощі невербальної комунікації, а саме: використання жестів, мімічної експресії, рухів тіла. Часто відсутній вказівний жест.
Особливості ігрової діяльності
Відмінності поведінки аутистичної дитини від нормальної особливо чітко простежуються в процесі гри. Виділимо характерні відмінності, які виявляються у процесі розвитку дитини.
Розвиток соціальної взаємодії
Соціальна взаємодія в аутистів викликає бажання ізолюватися. Брак емпатії є причиною невідповідної соціальної поведінки.
Неможливість зрозуміти головні соціальні правила, що стосуються ініціації та підтримання зв’язків між людьми, спричиняє те, що аутистичні діти не нав’язують контактів із ровесниками.
Проблеми поведінки
Найхарактерніші поведінкові проблеми аутистичних дітей:
·труднощі зі сном;
·самоскалічення;
·агресія;
·стереотипна поведінка;
·деструктивна поведінка.
 
 
Категорія: Аутизм у дітей | Додав: Муха (13.10.2016) | Автор: Науково-теоретичні основи Психологі
Переглядів: 933 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar