Засоби розвитку мовлення
Основними засобами з розвитку мовлення дітей є: організація їхнього спілкування у різних напрямах діяльності — гра, праця, сприймання різних видів образотворчого мистецтва; довкілля, природа, ознайомлен­ня дітей з художньою літературою, використання технічних засобів; мовлення вихователя як засіб впливу на мовлення дітей.
Життя дитини у дошкільному закладі постійно наповнене спілку­ванням з вихователем і однолітками. За визначенням психологів, спілку­вання — це специфічний напрям діяльності, що полягає у взаємодії Двох чи більше людей, спрямованої на погодження й об’єднання їхніх зусиль з метою встановлення взаємин і досягнення спільного результату. Спілкування має відбуватися за потреби, що не завжди усвідомлюється мовцями. Якщо вихователь прагне, щоб діти спілкувалися, він має потурбуватися про виникнення потреб, які стимулювали б мов­леннєві контакти, і зробити так, щоб ці контакти були мотивованими. Організація будь-якої діяльності, в процесі якої діти спілкуються, є дидактичним засобом розвитку мовлення дітей.
 

МОВА вихователя як складова його педагогічної діяльності

Мовлення - це інструмент професійної діяльності педагога, за допомогою якого можна розв'язати різні педагогічні завдання .
Проблемою педагогічного мовлення займалися ряд дослідників: І.А. Зазюн, В. Кан-Калик, І. Томан, В.П. Чихаєв, Т.К. Цветкова, П.І. Білоусенко, Ю.С. Василенко, Н.П. Вербова,  О.О. Леонтьєв, К.Л. Крутій, І. Синиця, З.С. Смелкова,
Вислів «мовлення педагога» здебільшого вживають, коли говорять про усне мовлення. Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і результат цього процесу — усні вирази [33].
Мовлення вихователя пристосоване для розв'язання специфічних завдань, що виникають у педагогічній діяльності, спілкуванні.

 

А до 5 років у дитини формується критичне ставлення не тільки до чужої, але, і своєї мови. Він дуже болісно сприймає неточності своєї вимови, що часто проявляється у відмові від спілкування, від спільної діяльності. Крім того, це обов’язково позначається на оволодінні читанням і письмом.
Виправлення недоліків вимови у дітей полягає в постановці звуків та введення їх в мову і одночасному розвитку фонематичного слуху. Без повноцінного сприйняття звуків, без чіткого їх розрізнення неможливе становлення чистої мови.
Але навіть якщо дитина все звуки вимовляє вірно, він часто не розрізняє на слух деякі з них, а це в свою чергу сильно ускладнює, а деколи і спотворює розуміння мови, а також проявляється в помилках на листі.
 

Ви – перші вчителі рідної мови для своєї дитини!
1. Якщо Ви хочете, щоб Ваша дитина в майбутньому придбала цікаву спеціальність, розкрилася як особистість, в першу чергу навчіть дитину грамотно і красиво говорити.
2. Правильна мова необхідна людині будь-якої спеціальності. Неправильна, убога мова дитини утрудняє її спілкування з навколишнім світом, відбивається на її загальному розвитку, характері, а в майбутньому може бути причиною поганої успішності в школі. Мова дитини розвивається шляхом наслідування мови оточуючих. Тому дитина повинна чути тільки правильну мову в родині.
3. Мова батька, матері і всіх членів родини – це перший приклад, який наслідує дитина.
4. Без допомоги дорослих дитині важко опанувати правильною мовою. Розмовляйте з дитиною. Вислуховуйте її уважно, не перебиваючи. Говоріть і відповідайте на всі її запитання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно вимовляйте звуки і слова – це

Батьки –це  порада і допомога дітям!!!
· Бережіть незміцнілий голосовий апарат дитини: (не допускайте надзвичайно гучного мовлення; привчайте дихати через ніс; попереджайте хронічний нежить)
· Не навантажуйте дитину складним мовним матеріалом, змушуючи повторювати незрозумілі їй слова.
· Говоріть з дитиною не поспішаючи, чітко вимовляєте всі звуки і слова.
 

До кінця 1 місяця дитина не кричить перед годуванням;
· До кінця 4 місяця – не посміхається, коли з нею розмовляють і не гукає;
· До кінця 5 місяця – не прислухається до музики;
· До 7 місяця – не впізнає голоси близьких, не реагує на інтонації;
· До кінця 9 місяця – відсутній лепет і дитина не може повторювати за дорослими звукосполучення і склади, наслідуючи інтонації вимови;