Весела логоритміка (тексти логоритмічних вправ під музичний супровід)
| Весела логоритміка (тексти логоритмічних вправ під музичний супровід) Для цілеспрямованого тренування мовного дихання з дітьми-логопатами із загальним недорозвитком мовлення, при дизартрії, з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення проводиться артикуляційно-голосова гімнастика ігрового характеру, яка імітує рухи тварин, птахів, комах, викликає звуконаслідування, голосові реакції різної сили, загальні рухи. Музичний супровід дихальних вправ, ігор-забав сприяє узгодженню рухів, виховує чуття ритму, позитивно впливає на нервові процеси, координацію м’язової системи, викликає емоційне піднесення і задоволення. Артикуляційно-голосова гімнастика триває 2-3 хв. на заняттях з розвитку мовлення та логопедичної ритміки, під час ранкової гімнастики. Зоровий образ зосереджує увагу дитини, допомагає відтворити відповідний звук, вигук, ритмічно його промовити в такт музичного супроводу. Ігрові методи і прийоми на логопедичній ритміці допомагають розвивати правильні артикуляційні уклади, усувати вади звуковимови у дітей. Участь в іграх викликає у дітей піднесення, віру в свої сили, відволікає від «входження» в хворобу, стимулює активні резерви організму. Перевага мовних ігор – ініціативність, творчість невимушеність, емоційність, вільність рухів дитини-дошкільника. У дітей дошкільного віку існують аномалії прикусу, які викликають зубощелепні деформації, що в свою чергу призводить до порушення звуковимови. Це обумовлює необхідність комплексного впливу на організм дитини, доцільність використання спеціальних вправ, що сприяють правильному формуванню зубощелепового апарату. Логопед: В залі музика лунає, Чути спів і чути сміх, Нас сьогодні запросила Логоритміка усіх! Логоритміка весела, В нашій залі сміх і спів, Навчаємось ми гарно говорити Слова, склади і звуки голосні! Логоритміка – це свято Для усіх-усіх маляток, Логоритміка – це сміх І здоров’я для усіх Вправи на розвиток загальної та артикуляційної моторики (входять до комплексів ранкової гімнастики) Вправа «Півник» (ходьба з високим підніманням ніг) Йде поважною ходою Гордий півник співунець. Носить півник на голівці Червоненький гребінець. (двічі) Чути пісеньку таку: «Кукурік – ку-ку-рі-ку!». Вправа «Коник» (почергове піднімання ніг) Коник сам себе пасе, Коник гривкою трясе. Скаче коник-стрибунець Через поле навпростець. Цок-цок-цок (двічі). Чути на увесь лісок! (клацання язиком 5-6 разів). Вправа «Лелека» (ходьба з високим підніманням ніг) Біля озера лелека, Видно нам його здалека! Ходить по воді лелека Бачить жабку він здалека. Вправа «Ведмежата» (імітація ходи ведмедя, ходьба на зовнішній стороні стопи) Ведмежата в ліс пішли, Ведмежата мед знайшли, Дружно в лапки набирали – Смачно медом ласували (артикуляційні вправи – облизування губ, верхніх нижніх зубів 5-6 разів). Вправа «Веселий язичок» (почергове піднімання ніг) Чок-чок-чок, чок-чок-чок, Мій веселий язичок Все танцює і жартує – І ніколи не сумує! Чок-чок-чок, чок-чок-чок, Мій веселий язичок! (клацання язиком 5-6 разів). Вправа «Веселі звірята» Ми сьогодні не малята, А малесенькі звірята, У лісочку поживаєм, До пеньочка завітаєм! Прибігли перші зайчики, Зайчики-пострибайчики, Скік-скік-скік! (підскоки 30 с.) А за зайчиками – лисичка, Рудохвостая сестричка. Вправа «Зайчик у капусті» (дитина-зайчик ходить у середині кола (по городі), клацає зубами,діти промовляють) В город зайчик прискакав І капусточку шукав, Капустинку смакував- Листочками ласував. (рухають нижньою щелепою) Вправа «Дує, дує вітерець» 1. Повернути голову вправо, губи трубочкою, подути на ліве плече. 2. Голова прямо, вдих носом.Повернути голову вліво, подути на ліве плече. Голова прямо- вдих носом. (2-3 рази) Налетів тихенький вітер – ф-ф-ф, Захитались трави, квіти – ф-ф-ф, Вітер сили набирає – Вже дерева нахиляє: ш-ш-ш. Вправа «Їжачок» Наш колючий їжачок Вмить згорнувся у клубок! Промінь їжачка торкнувся- Їжачок наш потягнувся. Пих-пих-пих. Вправа «Равлик» (діти повзуть по килимку зображаючи равлика і на спині хатку; зупиняються- хватають ніжки, голівки під хатку) Он де равлик повзе Свою хатку везе, Хатка в равлика чудна На спині вона, На спині вона. Коли равлик спочиває, Ніжки й ріжки в ній ховає. Звукова логоритміка «А» і «У» «Ау-ау!» - лунає у степу (діти рухаються по колу, промовляючи - ау) «Уа-уа!» - малятко промовля (імітація колисання дитини) «Ау-ау» - я в лісі заблукав (рух по колу, промовляючи - ау) «Уа-уа!» - в колисці хтось сказав (колишемо колиску). «І» Іней, іней! Ну й іскристий: (рухаються по колу, імітують падання) Ух,ух! Попелястий і сріблястий – (розводять руки в сторони) Ах, ах! «Е» а) Хороше, хороше (ідуть по колу і великим пальцем зображають – хороше, показують – справа, зліва, руки біля рота – пром.. «ЕХО») У горах мандруєш. Справа- ехо, зліва – ехо, Всюди його чуєш. «Ехо, ехо» - дзвенить і луна. «Ехо, ехо» - у горах співа. б) Ехо, ехо десь гуде-е-е-е. (рухи по колу, пром..- ау, руки просять почекати). Далеченько дзвін іде –е-е-е. «Ехо,ехо, підожди –и-и-и, Вимовляти не спіши – и-и-и! «О» а) Оси, оси в огорожі, (рухи по колу, зобр. ос, квітів, прохання медку – руки разом) Охорона квітнику. На городі квітнуть рожі, Оси просять в них медку. б) В травах – роси, (рухи по колу, зобр. квітів, ос, які махають крилами, зобр. дощу) В квітах – оси. Все гудуть, гудуть, гудуть. А у полі на покоси Теплі дощики ідуть. «С» Ось летить мала синичка, (рух по колу- летить синичка тремтить,зображає руками прохання зерняток. Синичка сіла, заглядає в годівничку). На вітру тремтить вона. Просить крапельку водички, Просить їстоньки пшона. Сіла на сучок синичка, І не треба їй стільця Заглядає в годівничку, Просить хлібця і сальця. «З» Закружляла, загула, (діти кружляють по колу зобр. – холод, а в горі зірочку; вітер, який крутить деревами – кругові рухи) Зовсім десь близенько, Люта – віхола-зима, Зіронька біленька. Затріщав мороз лихий Здалека і зблизька. І холодний сніговий Закрутив берізки. «Ц» Сонця теплі промінці (підносять руки до сонця і опускають у «ріку», летить муха і дзвенить). Потонули у ріці. Цокотухо, не дзвени! Цить, малятко, цить! Засни! «Ш» а) Шило шубку шило (імітують шиття, шепочуть, трави шелестять – ш-ш-ш, мишка шарудить, листя шумить, на дереві шишка, руки в кулачках). Швидко і гарненько Шепотіли трави Шелестом тихеньким. Шаруділа мишка, Зашуміла листям, А на сосні шишка, А на гілці – вишня. б) Тихо листя шелестить: (ідуть по колу, пром.. –шу-шу-шу, прикладають пальчики до рота, пром.. –ша-ша-ша, показують на ноги і пром.. –ш-ш-ш). Шу-шу-шу! І тихесенько летить: Ша-ша-ша! Під ногами шелест-шум шарудить. І осіння тиша зникла за мить. «Ж» Була собі жирафа, (імітація високої жирафи, витирають піт з лоба – зображення спеки; маленького жирафи з довгою шиєю, навколо шиї шарф) У Африці жила. Висока, ніби шафа, Жирафа та була.. У мами у жирафи Синочок теж жираф. У нього довга шия На шиї довгий шарф. «Ч» Через поле, через гай, (рух по колу, розводять руки в сторони, крокують ширшим кроком, потім біжать змійкою як струмочок; зобр. Лелеку, який махає крилами; струмочок тече і дзюрчить). Через очерети Біг струмочок з краю в край, А за ним лелека. За лелекой лелеча Швидко поспішало. А струмочок той дзюрчав, Чисто і ласкаво. «Щ» Щиглик, щиглик, (імітація запитання, шепочуть, зобр. прохання, пригощання) Що шепочеш, Ніби щось сказати хочеш? Щиро в гості запроси. Щедро друзів пригости! Не щипай, не ховай, Краще друзів пригощай! «Л» Левеня малесеньке (імітація руху левеняти, легенько ступають ніжками, повертають голівкою, махають ручками, вигинають спинки) Ледь ступає ніжками, І голівку підіймає, Тихо лапками махає, Легко спинку вигинає І нікого не лякає. «Р» а) По осінній по діброві (рух по колу показ. дерева, летять птахи – махають крилами-руками пром.. –кар-кар-кар) Кар-кар-кар! Розкричалися ворони: Кар-кар-кар! Гучно крилами тріпочуть Кар-кар-кар! Влаштували тут воронячий базар: Кар-кар-кар! б) Танцювала риба з раком, (імітація танцювання в парах і промовляння – гоп-гоп-гоп) А петрушка – з пастернаком: Гоп-гоп-гоп! Редька ріпку запросила: Гоп-гоп-гоп! А морквина і буряк Дружно повели гопак: Гоп-гоп-гоп! «Б» а) Білка білочці сказала: (ідуть по колу, імітують збирання грибів, споживання грибів) Я горішків назбирала, Буду зиму зимувати: Цоб-цоб-цоб! Буду смачно ласувати: Цоб-цоб-цоб! б) Диб, диб, диб (ідуть по колу, присідають, показують на гриб, бриль, а потім на ніжку) Біля пенька гриб. Ось такий товстезний, Отакий грубезний Бриль на голові, А нога в траві Диб, диб, диб, Біля пенька гриб! «В» Вітер взимку вовком виє, (імітація повівання вітру, зображення страху) Нас лякає, аж шаліє! Та дарма, усе дарма: Це не вовк, а лиш зима! «М» Мишка мордочку помила, (рух по колу, мишка миє мордочку, кіт пром.. – «Мяу!») В киці молочка просила! Та котя сказало:»Мяу!» Та ж мені самому мало! «Г» Тут горобець сидів на гілці, (зобр. птаха на гілці, який киває голівкою, зобр. вусатого кота) І все голівкою кивав. А недалечко, ген на гірці, На нього котик вже чекав. «Х» Ходять хитрі хом’ячки (ідуть по колу, посміхаються тихо, голосно, надувають щоки і говорять: хі-хі-хі) І собі сміються. Тишком-нишком: хі-хі-хі, А уголос – ха-ха-ха! Щоки начебто міхи, От тобі і: хі-хі-хі! «Д» Виріс дуб, та не далеко,(показ. дерево, птаха, імітують клювання дзьобом). А близенько двору. А на дубі височенько Дятел довбав кору: -тук-тук-тук! «П» Півень шпори почепив, (рухи по колу зобр. гребінь півня і шпорів, руками зобр. пух і пір’я; гордо пішов, іде і зустрічає курку, кланяється, розпушує пух і пір’я, говор.:ку-ку-рі-ку!) На парад збирався, Пух і пір’я розпушив – Все причепурявся. Потім курочку зустрів, Чемно поклонився, Пух і пір’я розпустив І розпитушився: Ку-ку-рі-ку! «Ї» Їжачок схотів поїсти, (зобр. колючого їжачка, грибка, який наколений на голки) Їстівний грибок знайшов. Наїжачив голки-вістрі, І грибочок наколов. «Я» Сонечко промінням (стоять в колі, простягли руки до сонця і руками зобр. сонечко з промінням направлене на землю, ростуть дерева, колоски, повіває вітер і промовляє-ш-ш-ш) Землю осявало. Яблуньку в цвітінні Щедро зігрівало. Ярої пшениці колоски буяли. У яскравім сяйві З вітром розмовляли | |
|
| |
| Переглядів: 1513 | |
| Всього коментарів: 0 | |