Діти, які спілкуються вдома українсь­кою мовою, на четвертий рік життя ма­ють істотний словниковий запас, пев­ною мірою володіють вимовними та граматичними навичками. Якість во­лодіння рідною мовою залежить від ба­гатьох факторів.
               Основними з них є:
а)  рівень культури того мовного сере­довища, в якому перебуває дитина;
б) та увага, яку приділяють батьки розвитку мовлення дитини;
в)  загальний розвиток малюка.
   У роботі з дітьми рекомендується ши­роко використовувати усну народну творчість, дитячий фольклор, вірші і оповідання українських письменників.

Діти з мовленнєвими порушеннями мають функціональні або органічні відхилення у стані центральної нервової системи. Вони часто скаржаться на головні болі, нудоту, запаморочення. У багатьох дітей спостерігаються порушення рівноваги, координації рухів, не диференційованість рухів пальців та артикуляційних рухів. Під час навчання вони швидко виснажуються, втомлюються. Їм притаманні дратівливість, збудливість, емоційна нестійкість.

Мовленнєве спілкування у грі