Класифікація заїкання
| Починаючи з 1970-х років у вітчизняній літературі з’являються нові трактування класифікації заїкання. Дослідники виділяють дві клінічні форми заїкання – неврозоподібну та невротичну, які зумовлені різними патогенетичними механізмами. Характеристика неврозоподібної форми заїкання. Подібний до неврозу, цей розлад має не психогенне походження (в межах шизофренії, епілепсії, різних видів олігофренії, внаслідок органічного ураження центральної нервової системи) найчастіше неврозоподібний синдром виникає внаслідок органічного ураження ЦНС у ранньому дитинстві. Після травм голови, струсу головного мозку, менінгоенцефалітів часто спостерігається неспецифічний комплекс залишкових явищ подібних до ураження головного мозку. В цьому комплексі поеднується універсальні загально мозові синдроми та ознаки ураження одної чи іншої функціональної системи. До універсальних синдромів, які виникають практично у всіх, хто переніс подібне ураження, належить церебраністичний синдром. Він проявляється в негативному перенесенні спеки, перебування в транспорті , підвищенній млявості та втомлюванності при інтелектуальном або фізичному навантаженні, діти з церерастенічнм синдромом швидко втомлюються тому їх потрібно виклиати до дошки не вінці року, а спочатку, не на останніх уроках а на перших. Ці хворі потребують суворо дозованих навантажень з частим чергуванням періодів інтелектуаьной діяльності та відпочину. Наявність церебрастинії з одного боку , завжди посилює вже наявну патологію головного мозку, а з другого боку призводить до виникнення різних нових порушень. Отже, церебрастинічний фон не є безпечним. Вділяють п’ять основних клінічних варіантів:
Неврозоподібна форма заїкання у дітей починається поступово 3-4 роки без психотравматичних причин. Заїкання збігається с періодом формування фразового мовлення. В початковому періоді заїкання має хвилеподібний тип перебігу, проте в періоді вільних від судом немає. Якщо в цей період була відсутня логопедична допомога, мовленнєве порушення поступово обтяжуется. Заїкання «обростає» супутніми рухами, емболофразіями і судомні зупинки посилюються в разі фізичної або психічної втоми, соматична ослабленість погіршує якість мовлення. М’язовий тонус за цієї форми заїкання нестійкий, рухи порушені нерозмірені. Порушена координація рухів рук, ніг, дрібної моторики рук, артикуляційної моторики. Найвиразніші порушення відмічаються у мімічній, артикуляційній та дрібній моториці рук; страждає динамічний праксис. Заїкуватим важко відтворювати та утримувати в пам’яті заданий темп, ритм. Спострігається різке порушення мовленевого дихання: слова вони вимовляють при повному видиху. Неврозоподібна форма заїкання характеризується тим, що мовленнєві спотикання проявляються в різних ситуаціях. Активна увага заїкуватих до процесу мовлення полегшує мовлення, воно стає кращим. ЗА умови хронічних перебігу неврозоподібної форми заїкання у дорослих мовлення характеризується нерідко тяжкими тоно-клонічними судомамим у відділах мовленнєвого апарату. Мовлення супроводжується різкими рухами пальців рук, притоптуванням, хитанням голови, супутніми рухами, які нагадують гіперкінези – насильницькі скорочення м’язів, які не мають маскувального характеру. Характеристика невротичної форми заїкання. Невротична форма заїкання виникає гостро у віці Від 2 до 6 років, коли фразове мовлення вже сформоване. Переважає психогенний початок мовленнєвої патології (психічна гостра або хронічна травматизація). З анамнестичних даних випливає, що у дітей з цією формою заїкання відсутня патологія внутрішньоутробного розвитку та пологів. Ранній психофізіологічний розвиток відбувається в межах норми. Моторні навички формуються своєчасно. У мовленнєвому онтогенезі спостерігається ранній розвиток мовлення (перші слова з’являються в 10 місяців). Фразове мовлення формується 16 – 18 міс. життя. За короткий період часу діти починають розмовляти розгорнутою фразою, словниковий обсяг швидко поповнюються; темп мовлення пришвидшений. Діти начебто «захлинаються» мовленням, недомовлять кінець слів, речень; спостерігається велика кількість ітерацій – повторення складів, слів, словосполучень. Таким чином, артикуляційні механізми мовлення в них не сформовані, проте лексико-граматична сторона випереджує норми. Під час обстеження у дітей виявляють нормальний розвиток загальної моторики. Вони добре переключаються з одного руху, ритму на інший. Дрібна моторика розвивається у межах норми. У дітей з невротичною формою заїкання часто спостерігається рецидив у 7 років у зв’язку зі збільшенням емоційного й фізичного навантаження зумовленого вступом до школи. У 10-12 років діти починають усвідомлювати свою ваду. У них формуються логофобічний синдром. Логофобія може поєднатись із невротичними тіками та синкінезіями. Крім логофобічного варіанта неврозів виявляють істеричний механізм. При цьому в наслідок психічної травми шокувального характеру паралізуються центральні механізми мовлення, виникає істеричний мутизм, хворий мовчить не тільки під час психотравмуючої ситуації, а й за будь-яких обставин. Після зникнення істеричного мутизму іноді спостерігаються істерики заїкання (під впливом психотравматичних хвилювань знову паралізується мовленнєва функція, проте у менш вираженому ступені). За невротичними формами заїкання динаміка порушення має рецидивний характер. Тимчасове мовлення стає плавним, судомні зупинки можуть бути відсутніми, однак у разі емоційного напруження, соматичного захворювання, перевтоми заїкання з’являється знову. Характерною особливістю цієї форми є те, що у спокійному стані, відволікаючи увагу від процесу мовлення, наодинці з собою мовлення чітке, плавне. Порівняльну характеристику різних форм заїкання (за М.Буяновим) подано у табл..10.2-10.5. Таблиця 10.2. Клінічна характеристика різних форм заїкуватості
Таблиця 10.3. Деякі показники психічного і фізичного розвитку осіб із різними типами заїкуватості
Таблиця 10.4. Вплив соціальних, психічних і соматичних чинників на характер прояву різних форм заїкуватості
Таблиця 10.5. Дані пара клінічних обстежень при різних формах заїкуватості
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 7122 | | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |