Між мовною функцією - її руховим, виконавчим компонентом - і загальною руховою системою організму є тісний функціональний зв'язок. Помірні фізичні навантаження, одержувані дітьми із загальним недорозвиненням мовлення під час занять логопедичною гімнастикою, ритмікою, піднімають збудливість і лабільність
нервових процесів, дають позитивний ефект. Нормальна мова людини забезпечується погодженою роботою багатьох центральних утворень. Поразки певних зон кори головного мозку виявляють їхній зв'язок з тією або іншою стороною мовної функції. Чим ближче розташована поразка до зони Брока, тим більшою мірою порушуються моторні компоненти мови.

Під  час роботи над звуковимовою ми виділяємо такі етапи роботи:
1 етап – підготовчий;
2 етап – постановочний;
3 етап – автоматизації;
4 етап – диференціації.
 

Ми пропонуємо проводити заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім (пізнавальний розвиток) за особливою системою з урахуванням лексичних тем, поповнювати і активізувати словниковий запас дітей, використовуючи режимні моменти, контролювати звуковимову і граматичну правильність мовлення дітей протягом всього часу спілкування з ними. Ми на фронтальних заняттях формуємо теми і відпрацьовуємо з дітьми матеріал по звуковимові, звуковому аналізу, навчаємо елементам грамоти, одночасно знайомимо дітей з певними лексико-граматичними категоріями. Ми керуємо роботою вихователя з розширення, уточнення і активізації словникового запасу, засвоєння граматичних категорій, пов’язаних з мовленням. Вихователю радимо планувати заняття з письма і формування графічних навичок керуючись методичними вказівками логопеда.
 

Ми з’ясували, що основними завданнями корекційного навчання в старшій групі для дітей із ЗНМ у дошкільному закладі стали:

• формування і розвиток слухового сприймання, слухової пам’яті і фонематичного сприймання;

• формування звуковимови;
• формування навичок диференціації звуків;
• формування складової структури слова і звуконаповнювання складу;
• формування звуко-складового аналізу і синтезу слова;
• розвиток лексики, граматичної будови і зв’язного мовлення;
• навчання складового читання;
• підготовка до навчання письму та читанню друкованими літерами;

• пропедевтичне формування орфографічних знань та вмінь;
• розвиток пізнавальних процесів (мислення, образної оперативної пам’яті, слухової та зорової уваги, а також здібності до концентрації, розподіленню і переключенню уваги);
• удосконалення просторово-часових орієнтувань;
• розвиток дрібної моторики руки;
• розвиток конструктивного мислення;
• розвиток зображувально-графічних здібностей.