Головна » Статті » Мої статті
ПРИЧИНИ ТА КОМЛЕКСНИЙ ПІДХІД ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ
ПРИЧИНИ ТА КОМЛЕКСНИЙ ПІДХІД ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ
Стаття порушує досить складну проблему заїкання в дітей дошкільного віку, пропонує заходи для подолання цього розладу мови. Стане в пригоді вчителям-логопедам і педагогам дошкільних закладів та загальноосвітніх шкіл, батькам, діти яких страждають на заїкання.
Мовлення ж розвиватиметься тоді, коли розвиваються знання дитини про навколишній світ, а також уява, тобто відбувається апелювання до правої півкулі. Тому важливе значення мають вправи, ігри на розвиток уяви, що є в компетенції правої півкулі.
За даними ВОЗ, у світі заїкання виявлено в 3—5 % людей. Найбільше поширено це захворювання у розвинутих країнах, де високий рівень урбанізації, забруднення атмосфери, стресів, емоційного напруження.
Заїкання виникає у дітей 2-5 років. Дуже важливо своєчасно звернути увагу на цю проблему, тому що у віці 3-7 років найкраще долаються всі мовленнєві вади.
Заїкання — порушення темпу, ритму та плавності мови, зумовлене судомним станом м’язів мовленнєвого апарату.
Неможливо виокремити якусь одну причину заїкання, оскільки тут поєднана низка чинників. Можна виокремити основу заїкання та «поштовхи», що передують цій патології.
Причини заїкання
  • Невротична обтяженість батьків;
  • дитячі нічні страхи, енурези, підвищена дратіливість, емоційне напруження;
  • підвищена вразливість нервової діяльності, особлива чутливість до психічних травм;
  • вроджена слабкість мовленнєвого апарату;
  • ушкодження головного мозку в різні періоди розвитку (внутрішньоутробні, пологові травми, асфіксія, впливи у випадку різних дитячих захворювань).
Психічні та соціальні «поштовхи», що спричинюють початок заїкання
  • тяжка короткочасна психічна травма (переляк, страх);
  • тривалі психічні травми, спричинені неправильним виховуванням у сім’ї (розбещеність, нерівномірне виховання, виховання «зразкової» дитини);
  • хронічні конфліктні переживання;
  • неправильне формування мовлення в дитинстві: мовлення на вдиху, швидке говоріння, Порушення звуковимови;
  • перевантаження дітей молодшого віку мовленнєвим матеріалом;
  • одночасне опанування в ранньому віці різних мов;
  • наслідування тих, хто заїкається (це трапляється переважно зі старшими дітьми);
  • переучування ліворукості;
  • неправильне ставлення вчителя до дитини: надмірна суворість, вимогливість, невміння встановити контакт із учнем.
Заїкання — це тяжке захворювання, проте його можна вилікувати.
Теоретично і практично доведено, що повний ефект у виправленні заїкання досягається тільки за умови комплексного підходу. Зупинимося на його основних напрямках.
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ
Медичний вплив
Медичний вплив (медикаментозне зміцнення нервової системи) сприяє нормалізації функцій нервової дитини і створює сприятливий фон для логопедичної роботи.
Психотерапевтичний вплив
Психотерапевтичний вплив (проводять протягом усієї логопедичної роботи) полягає в тому, що дитину постійно переконують, що вона може і має говорити без заїкання; фіксують її увагу на успіхах у напрямку, обов’язково у присутності ровесників або батьків.
Психотерапевтичний вплив може бути прямим і опосередкованим.
Опосередкована психотерапія — це обстановка, оточення, колектив, ставлення до дитини, режим тощо.
Пряму психотерапію проводить логопед на кожному занятті, а за потреби — психолог або психотерапевт на спеціальних заняттях і тренінгах.
Логопедичний вплив
Логопедичний вплив здійснюють протягом тривалого (8-9 місяців), регулярного, системного курсу занять. Основна мета занять — виховання Навичок правильного, вільного від заїкання мовлення, починаючи з найлегших форм, які не викликають затинань, і закінчуючи складними випадками. Логопед проводить логопедичну ритміку (система різноманітних вправ та ігор із рухами під музику або в поєднанні з мовленням дітей) та роботу над розвитком мовного дихання. Важливим у корекції заїкання є проведення релаксації, за допомогою чого знімають загальну скутість у м’язах обличчя та органів артикуляції, емоційне напруження.
Вплив оточуючих на особливість дитини
Вплив оточуючих на особливість дитини, на її взаємини із середовищем,. на емоційно-вольову сферу. Здійснюється протягом усього періоду корекційно-виховної роботи. Педагоги, батьки мають виховувати в дитини впевненість у собі, свідомість власної повноцінності, здоровий погляд на дефект мовлення, бажання позбутися його; постійно підтримувати свідомість успіху на кожному етапі занять і переконання, що зрештою успіх буде повним.
Ставлення до дітей має бути рівним, лагідним, найменші успіхи дитини потрібно підтримувати.
Радимо вжити таких заходів у разі виявлення заїкання:
  1. Негайно відведіть дитину до психіатра або невропатолога й логопеда, точно виконуйте їх призначення.
  2. Не привертайте уваги дитини до особливостей її мовлення у зв’язку з появою заїкання.
  3. Створіть умови виняткового спокою для дитини, не давайте їй брати участь у збуджувальних та галасливих іграх.
  4. Дитина не повинна чути слово «заїкання» та знати його.
  5. Не допускайте передражнювання дитини іншими дітьми.
  6. Дорослі мають говорити небагато, спокійно, неквапливо, неголосно, повільно, плавно.
  7. Рухи оточуючих повинні бути спокійними, нервучкими»
  8. Не спонукайте дитину на довгу розмову, розповідь будь-чого, не ставте зайвих запитань.
  9. Не перевантажуйте дитину мовним матеріалом. Не поправляйте її, якщо дитина заїкається, не примушуйте повторювати сказане.
  10. Не допускайте наслідування іншими дітьми неплавного мовлення вашої дитини.
  11. Дотримуйте точного режиму з денним відпочинком.
  12. Підхід до дитини має бути ласкавим, рівним, спокійним, але водночас вимогливим, однаковим з боку всіх дорослих.
  13. Дитину потрібно оберігати від сильних, навіть позитивних, вражень.
Режим для дитинипід час роботи над мовленням
  1. Вчасно прокидатися і вчасно лягати спати. Сон повинен тривати приблизно 10 годин.
  2. Забороняють ігри, які збуджують або втомлюють нервову систему (футбол, штанга). Це погіршує мовлення.
  3. Під час лікування мовлення корисно бувати на повітрі, кататися на ковзанах, лижах. Добре займатися цікавими і спокійними іграми: шахами, шашками.
  4. Потрібно щоденно проводити мовленнєву зарядку за всіма компонентами (вправи на розслаблення, дихальні, артикуляційні, голосові, рахунок, логоритмічні вправи).
  5. Обирати місця відпочинку за кліматичними умовами найбільш схожі на ті, де ви живете. Не можна переносити зиму в літо, і навпаки.
Правила мовлення
  1. Коли говориш, дивися.в очі співрозмовникові. Це допоможе подолати збентеження.
  2. Стеж, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.
  3. Перед тим, як почати говорити, подумай, що ти хочеш сказати.
  4. Перед мовленням вдихни, потім починай говорити — плавно, на видиху.
  5. Повітря витрачай в основному на голосні звуки. Виділяй наголошені голосні.
  6. Чітко вимовляй усі голосні звуки.
  7. Суворо дотримуй пауз між реченнями.
  8. Довгі речення поділяй на смислові частини по 3-4 слова; між ними пауза — і знову вдихни.Усі слова в реченні вимовляй злито, як одне довге слово.
  9. Говори чітко,голосно, виразно.
 
 

Джерело: http://ПРИЧИНИ ТА КОМЛЕКСНИЙ ПІДХІД ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ
Категорія: Мої статті | Додав: Муха (28.02.2016) | Автор: ПРИЧИНИ ТА КОМЛЕКСНИЙ ПІДХІД ПОДОЛА
Переглядів: 513 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Увійдіть:
avatar