ВИДИ МОВЛЕННЯ В НАВЧАННІ ДіТЕЙ
   Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань.
 
 Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюється її відчуття і сприймання, збагачується знання про навколишній світ.
 
   І тому кожен педагог  перебуває у постійному пошуку оновлення та вдосконалення роботи із дітьми. Бо важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мови.
 
У психології розрізняють два основних види мовлення:
 
Зовнішнє мовлення (Експресивне) : усне діалогічне та монологічне мовлення, психологічна характеристика (мимовільний характер діалогічного мовлення, активний довільний характер монологічного мовлення, змістовна сторона названих форм мовлення), мовне оформлення.
 
Поняття про програмування (породження) мовленнєвого висловлювання. Етапи програмування мовленнєвого висловлювання (мотив, задум, лексико-граматичне структурування  висловлювання  та  його перешифровка  у  моторні  кори) їх характеристика та структура. Психофізіологічні механізми, що забезпечують процеси породження мовленнєвого висловлювання та результати їх порушення.
 
 
 
 Внутрішнє мовлення (Імпресивне) його визначення, функції, відмінність від зовнішнього мовлення, походження внутрішнього мовлення. Логіко-граматична структура внутрішнього мовлення. Гіпотеза Л.С.Виготського про структуру внутрішнього мовлення.
 
                         
 Загальне уявлення про співвідношення процесів сприйняття, розуміння мовлення і вербальної пам'яті. Сприйняття мовлення. Сприйняття фонеми, складу слова.  Теорія сприйняття мовлення: акустична моторна, аналіз через синтез. Розуміння мовлення. Розуміння слова. Розуміння речень. Розуміння глибинної та поверхової структури речення. Значення вірогідного прогнозування та екстралінгвістичних факторів (контекст, установлення, мотивація і т.п.) під час сприйняття змісту висловлювання.