Рівні мовленнєвого розвитку.
|
Причини ЗНМ |
Особливості мовлення |
Логопедична робота |
Перший рівень мовленнєвого розвитку.
|
Під час внутрішньоутробного розвитку:
• інтоксикації
• токсикоз
• порушення кровообігу плоду
Під час пологів:
• мозкові крововиливи, гематоми
• асфіксія
• пологові травми
У ранньому віці дитини:
• травми голови |
Мовлення дитини цілком відсутнє або ж спостерігають лише невелику кількість звичайних чи «спрощених» слів:
•звуконаслідування: «му» замість корова, «ав» замість собака;
• називання лише одного чи кількох складів слова: «ча» замість чай, «ка» замість каша, «ина» замість машина тощо;
• грубі спотворення складової та звукової структури слова: додавання, пропуски, перестановки складів слова: «бадан» замість барабан тощо;
• спрощення слів до кількох звуків «лісапет» замість велосипед.
У мовленні дітей повністю відсутні речення. У спілкуванні з оточуючими вони віддають перевагу жестам і міміці. |
• розвиток експресивного і імпресивного мовлення
• розвиток наслідування
• розвиток зорової та слухової уваги, памяті |
Другий рівень мовленнєвого розвитку.
|
Словниковий запас дитини невеликий. У ньому представлені слова різних частин мови: іменники, дієслова, прикметники. Проте цей словник обмежений лише словами повсякденного вжитку. Дитина використовує у мовленні прості речення з 2-3 слів. Однак у їхньому граматичному оформленні вона припускається грубих помилок. А саме:
•неправильне вживання більшості відмінкових закінчень, заміни всіх відмінкових форм називним відмінком;
• пропуски членів речення;
• порушення узгодження прикметників, іменників, дієслів, займенників у роді, числі, відмінку;
• ігнорування прийменників і сполучників.
У звуковимові спостерігається багато помилок, пов’язаних зі спотвореною вимовою звуків, пропусками, перестановками, замінами та змішуванням звуків.
|
• Розвиток звукової сторони мовлення
• Розвиток складової структури
• Розвиток просодики (темп, ритм, інтонація)
• Розвиток граматичної будови
• Накопичення словникового запасу
• Розвиток фразового мовлення |
Третій рівень мовленнєвого розвитку.
|
Дитина володіє розгорнутим фразовим мовленням. Вона може підтримувати розмову, відповісти на запитання, поставлені дорослим, скласти речення і навіть невеличке оповідання за малюнком. Однак відзначається бідність словника: неточності використання слів, переважання у словнику іменників та дієслів за обмеженості прикметників, прислівників, прийменників, сполучників та інших частин мови. Діти використовують у мовленні переважно прості поширені речення і майже не користуються складними реченнями зі сполучниками. Спостерігається багато помилок граматичного оформлення речень, більшість з яких дитина може виправити, якщо на них звернути її увагу. Звуковимова порушена частково. Трапляються лише окремі вади у вимові найбільш складних звуків, помилки, пов’язані з диференціацією(розрізненням) окремих близьких за звучанням та артикуляцією звуків або ж труднощі автоматизації(вільного, правильного, самостійного використання у мовленні вже поставлених звуків).
|
• Практичне засвоєння лексичних та граматичних засобів мовлення
• Удосконалення зв'язного мовлення
• Формування правильної звуковимови
• Підготовка до навчання грамоти |
Четвертий рівень мовленнєвого розвитку.
|
Цей рівень ЗНМ почали виділяти порівняно недавно, оскільки збільшилася кількість дітей з вадами мовлення. Усне мовлення у цілому максимально наближене до норми. Спостерігаються лише поодинокі помилки, пов’язані з неточностями вживання окремих слів, деяких відмінкових закінчень і прийменників, певні помилки словотвору. У дитини спостерігається низький рівень готовності до засвоєння у школі читання, письма та теоретичних знань з рідної мови. |
• Практичне засвоєння лексичних та граматичних засобів мовлення
• Удосконалення зв'язного мовлення
• Збагачення словника
• Підготовка до навчання грамоти |
