Вади вимови окремих звуків та методика їх подолання
Голосні звуки


Для голосних характерні фонація, що зумовлена вібрацією голосо­вих зв'язок, вільний прохід видихуваного струменя повітря через ро­тову порожнину, загальна напруженість м'язів артикуляційного апара­ту, слабкість повітряного струменя.

В українській літературній мові 6 голосних звуків: а, о, у, є, и, і. У творенні голосних першорядну роль відіграють рухомі органи, зокрема язик, губи, нижня щелепа. Найактивнішим органом є язик, який рухається в горизонтальному й вертикальному напрямах і змі­нює форму й розмір резонатора. Місце артикуляції голосних визнача­ється рухами язика в горизонтальному напрямі. Переміщення кінчика й спинки язика вперед (до передніх зубів) властиве звукам переднього ряду. В українській мові до голосних переднього ряду належать: і, и, е. Для голосних заднього ряду (а, о,у) властиве протилежне положен­ня язика (кінчик язика відтягується від нижніх зубів, спинка язика спрямовується до задньої частини ротової порожнини). Залежно від підняття спинки язика до піднебіння розрізняють го­лосні високого ступеня підняття (і, у), високо-середнього (и), серед­нього (е, о) й низького (а).



 

Найбільш загальноприйнятим і доцільним вважається проведення роботи в три етапи, кожен із яких має конкретну мету, зміст, відпо­відні методи і прийоми: підготовчий етап — розвиток Видозміни від простого до складного, від нижчого до вищого в наслідок накопичення кількісних змін, що зумовлюють якісні перетворення. Розрізняють онтогенез (розвиток від народження до кінця життя) та філогенез (розвиток, який відбувається під час біологічної еволюції під впливом умов життя).

                    РОЗВИТОК МОВНОГО ДИХАННЯ
 

• Піддування папірців: кальку або тоненький  папір нарізати дрібненькими шматочками і запропонувати дитині дмухати на них.
• Перекочування силою видихуваного повітря целулоїдної або ватної кульки на поверхні столу.

Задування свічки на